Великий злодійський націоналізм пана Жебрівського

Хочу зразу сказати , що націоналізм пана Жебрівського не має ніякого відношення ні до єврейства ні до українців. Щиро поважаю народ  держави Ізраїль. Ним можна захоплюватись, бо то справжні патріоти своєї землі. А от пан Жебрівський ходить в вишиванках, та корчить з себе великого націоналіста України. Та того й близько немає. Це звичайна злодійська психологія чинуші, що підібрався до владного коритця та й хлепче з нього, аж давиться.

Щоб не звинувачували мене в продажності Кремлю, пишу українською мовою. Бо ж наші місцеві нацики, як бугай на червону ганчірку, реагують дуже часто на російську мову. А може то люди Жебрівського так копитами б’ють, та хвостами вертять. Як ті бісики продажні, готові за гроші й маму пропити. То я вже приведу декілька фактів, а ви вже, шановне панство самі розсудите.

Ось візьмемо наприклад Краматорськ, де царює сам пан Жебрівський (в народі зветься «жеребець»). Так от, в цьому стольному граді при владі всі ті, що творили прихід в 2014 році Гіркіна. І йому допомагали. Той, хто вирішив моніторити рішення виконкому, відстежувати роботу комісій, мабуть помітив, що ті хто організовував «ДНР» і допомагав Гіркину, тепер вбралися у вишиванки. Вони тут завжди грабували і вирішили, що це їх право. Так що блазнів і пшонок в місті сила. Тільки тепер заносять деяким панам з кумів Будки Олексійовича. А громадськість у нас поки не дозріла: люди бояться з покоління в покоління. Хоча все має бути навпаки. Не бандитів треба боятися, а бандити повинні боятися. Боятися повинен той, у кого проблеми з совістю… ось так і сталось, що міськрада вирішила, що місту не потрібні трамваї. Задумали вирізати рейки, бо трамвай нерентабельний. Ця ідея ще з 2014 року у них витає. Встигли порізати на метал фабрики, хлібзавод та консервний завод, і це все вже при Україні. Ось тепер поглядають на трамвай – уявляють, скільки ж там металу, і руки сверблять. Вже закуповують «богдани»… Бо ж Будці Олексійовичу приємне теж зробити треба.

Не скупиться пан Жебрівський і для своїх підгавкувачів. При річному доході в кілька сотень тисяч гривень керівники департаментів і відділів Донецької ОВЦА отримують грошову допомогу як переселенці. З початком бойових дій частина обласних чиновників були змушені покинути окуповані території і оселитися на підконтрольній частині регіону, повідомляє ІА «Вчасно». За інформацією електронних декларацій, у багатьох в окупації залишилися квартири, будинки та земельні ділянки.

З моменту евакуації обласної держадміністрації Краматорська чиновників централізовано розселили по санаторних установах і гуртожитках області. Багато хто і зараз продовжуює користуватися кімнатами, які надало їм керівництво ДонОВГА. Згідно з деклараціями, заробітні плати чиновників в 2016 році варіювалися від 17 тисяч до 40 тисяч гривень на місяць. Зараз це вже в рази більше. При цьому заробленого не вистачило, щоб заплатити за комунальні послуги, тому деякі з представників влади оформили матеріальну допомогу, як внутрішньо переміщені особи.

Приміром, голова Департаменту економіки ДонОВЦА Олег Свинаренко за підсумками 2016 року отримав 482 761 гривень заробітної плати. Чиновник залишив 3 квартири в окупованому Донецьку і безкоштовно користується кімнатою в санаторії «Перлина Донеччини» у Святогірську. В якості допомоги на проживання переміщеним особам голова обласного департаменту з економіки отримав від держави 9 888 гривень. Аналогічну допомогу на компенсацію оплати комунальних послуг отримали:

  • заступник глави апарату Юлія Костюнина (зарплата — 32 924 грн в місяць, розмір допомоги– 14 321 грн),
  • начальник Управління з питань фізкультури та спорту Володимир Мицик (зарплата — 26 978 грн в місяць, пенсія — 14653 грн, допомога – 13011 грн),
  • директор обласного держархіву Ірина Шишолік (зарплата — 17 788 грн в місяць, допомога – 2780 грн),
  • помічниця заступника глави ДонОВГА Людмила Гринюк (зарплата — 17 763 в місяць, допомога – 5275 грн),
  • начальник організаційного управління Ольга Мосіна (зарплата — 27 886 грн в місяць, допомога – 5101 грн),
  • начальник управління кадрового забезпечення Огданська Тетяна (зарплата — 27 080 грн в місяць, допомога — 4016 грн),
  • начальник юридичного управління Погребняк Яна( зарплата — 30 902 грн в місяць, допомога – 10579 грн),
  • начальник управління діловодства та контролю Неллі Россоха (зарплата — 27 654 грн в місяць, допомога – 5133 грн),
  • начальник Управління з питань звернення громадян Олена Гончарова (зарплата – 25 432 грн в місяць, допомога – 5304 грн),
  • начальник відділу фінзабезпечення Світлана Зеленська (зарплата — 27 729 грн в місяць, допомога – 3978 грн),
  • начальник відділу адміністрування держреєстру виборців (зарплата — 24 161 грн в місяць, допомога – 5044 грн).

Мабуть і за 2017 отримали не менше.

Тим часом в Київ на керівника Донецької області Павла Жебрівського надходять тривожні «дзвіночки». В його оточенні здивовані, що Жебрівський все частіше самоусувається від важливих питань. У місцевій пресі навіть писали, що областю насправді керують два його заступники Євген Вілінський та Ігор Стокоз, а сам Жебрівський тільки відвідує офіційні заходи.

«Багато хто впевнений, що його скоро переведуть звідси і тому він перестав цікавитися справами області. Бізнес ходить на поклон до Вілінському, який відчуває себе вже майже господарем області. Адже якщо Жебрівського приберуть, то саме він залишиться в.о. губернатора», — розповідає один з краматорських журналістів.

Тим часом глава Донецької області зблизився з представниками «Опозиційним блоком». Наприклад, разом з мером Маріуполя Вадимом Бойченко вони разом відкривали школи, вручали ключі від квартир сім’ям прикордонників. При цьому в публічному полі Жебрівський дуже активний і часто критикує «Опозиційний блок».

Джерела в його оточенні кажуть, що нинішній губернатор не виключає подальшої політичної кар`єри і готує фінансову базу під власний політичний проект. «Він майже закинув розкрутку «Солідарності» в області, — кажуть місцеві партійці. – Агітації майже не видно, хоча гроші на це з бізнесу регулярно збираються. Провалена виборча кампанія в Бахмутському районі – в грудні в Соледарі і в квітні в Сіверську провели лише декілька депутатів з 26.

Що ж до великої помпи з відкриттям та ремонтом шкіл — приведу приклад ззагальноосвітньою школою №1 смт Володимирівка. Там з помпою зробили «капітальній ремонт. Та як виявилось, ремонт був лише косметичний. Погляньте на фото і все стане ясно. Пишуть нам небайдужі місцеві жителі: «Ось так відмивають державні гроші і зривають освітній процес. У Волноваському районі була вказівка зробити капітальний ремонт у школах і тут відзначилася ЗОШ № 1 смт. Володимирівка, замість капремонту і ремонту даху, який тече вже кілька років, поставили нові вхідні двері в школу, які вже заливає і вже через рік — два вони прийдуть в непридатність. У коридорі, на сходовій площадці і в класах мокро, сиро і грибок, який вдихають діти. І знову ставити питання дайте грошей ?????? ЗНОВУ НА НОВІ ДВЕРІ??????» Риторичне питання «Пан Жебрівський, а де ж гроші?».

Врешті відповідь проста. Процитую видання «Новости Краматорска»: «Поява в наших пенатах в середині минулого року якоїсь неприбуткової організації під багатообіцяючою назвою «Донецьке агентство регіонального розвитку» (ДАРР) можна пояснити лише невсипущою турботою Донецької обласної адміністрації про нас, грішних. Не вистачає у губернаторства наявних сил, засобів та організацій для належного розвитку наших територій та інфраструктур. Тому доводиться йому створювати нові структури, причому з безпосередньою участю аборигенів, тобто місцевих мешканців.

Так от, неприбуткове і позабюджетне агентство, створене розпорядженням голови Донода-ДонОВГА в співзасновництві з Донецькою торгово-промисловою палатою та громадською організацією «Школа реального бізнесу», призначене (терпіння, друзі, це надовго!) для того, щоб проводити аналіз соціально — економічної ситуації в Донецькій області і проблем її розвитку з подальшою подачею губернаторства слушних пропозицій щодо шляхів їх вирішення, вивчення зарубіжного досвіду реалізації регіональної політики і знову-таки подача пропозицій щодо застосування цього іноземного досвіду на вітчизняних грунтах, а також (це ще не все, зчепивши зуби, вже скоро!) для купи усіляких консультацій, організацій різних сприяння, підтримок, підвищень всіляких принад і ще цілої купи інших неконкретних створінь якихось там умов для більшого моніторингу чогось там. Одним словом, дуже корисне установа. І як це ми, регіонально недорозвинені, без нього тут «мытарились» – розуму незбагненно. Не зарплата, а ДАРР божий. За інформацією, поширеною інтернет-ресурсом «Наші гроші», керівником організації «Школа реального бізнесу» є відомий у Краматорську підприємець, видіоблогер і ситуативний постачальник безкоштовного пипифакса в шкільні туалети Володимир Сергієнко. А ось хто з місцевих увійшов до складу наглядової ради – невідомо.

Центр цивільного контролю «Дій» запросив було цю інформацію в облдержадміністрації, але звідти повідомили, що можуть назвати тільки чиновників ОДА, які входять до складу спостережної ради: Павла Жебрівського, його першого заступника Євгена Вілінського, Оксану Головко і Галину Чурикову. Що ж стосується краматорських представників, то ОДА визнала цю інформацію конфіденційною, що само по собі вже дивно, та надати відмовилася. Інформація про штатних працівників ДАРР не є секретною. Справа в тому, що всі бюджетні платежі, здійснювані держказначейством, обов`язково публікуються в ресурсі е-data, і там можна знайти масу цікавих речей.

Наприклад, суми, що перераховані на зарплатні картки з бюджетних джерел.

Так от, керівник цього самого ДАРР (неприбутковою і позабюджетної організації!) отримував з бюджету 80 тисяч 500 гривень місячної зарплати. Зауважимо – це вже «чиста» зарплата після всіх необхідних відрахувань і відрахувань. Його підлеглі отримували більш скромне місячне жалування – хто 50 тисяч, а хто і поменше. І якщо в минулому році кількість невтомних працівників агентства обмежувалося чотирма або п`ятьма ДАРР…дармоїдами, то нині їх уже близько десятка, і в обласному бюджеті на поточний рік для цих регіональних «развивателей» передбачено три мільйони гривень підтримки. І є підозра, що цією сумою вони не обмежаться.

Всі держзакупівлі – ДАРРом? Так кому ж знадобилося створювати структуру для виконання функцій, які і без неї давно вже покладені на різні департаменти і управління облдержадміністрації? І головне – навіщо?

Тут вже цілком можна будувати припущення і не забороняється рухати різні версії – як на підставі фактів, так і шляхом припущень. Згадаймо, як Донецька ОДА спробувала втиснутися у вже існуючий проект по визначенню свого ДАРР централізованої організацією щодо здійснення закупівель, тобто передати агентству всі повноваження для проведення тендерів по закупівлі всього на світі.

У Міністерстві економрозвитку чи то щось запідозрили, чи то щось дізналися, і цей проект прийнятий не був. Ні, в Україні подібний проект існує і працює в двох містах статус експериментального. Ідея цілком здорова і корисна – немає потреби кожному розпоряднику коштів самостійно морочитися з усіма тендерними процедурами і витрачати на це час і сили. Але там подібні централізовані організації працюють за чітко прописаним алгоритмом і перевірити їх можна на будь-якому етапі і в будь-який час, що власне і передбачається самим пілотним проектом.

Так що з міністерським пілотом ДАРР пролетів. Але тільки з міністерським! Не будемо забувати про місцеві можливості. Не так давно міська рада Краматорська останньою в області передала повноваження визначення замовника робіт з будівництва та реконструкції інфраструктурних об`єктів міста Донецької ОДА. А всі інші міста, селища та райони області зробили це ще в минулому році. В одному тільки Краматорську реалізується 127 проектів, якими тепер розпоряджається — чи буде розпоряджатися – Донецька ОДА-ОВГА.

Загальна сума робіт – 539 мільйонів гривень. Так от, спробуємо з трьох спроб вгадати — кого тепер Донода визначить замовником?».

От вам володимирівці і відповідь, де гроші з вашої школи. Пишіть Будці Олексійовичу, бо його кум зовсім знахабнів, Бо залишитесь з носом як і Авдіївці, яким вже другий рік з дня на день обіцяють підключити газ. Та «обіцянка — цяцянка, а дурневі радість», — говорить український народ.

Валерій Александрович

Share




    © 2005-2017 «Гражданская прокуратура Украины»

    Републикация материалов: для интернет-изданий обязательной является прямая гиперссылка, для печатных изданий - по запросу через электронную почту. При републикации в электронных изданиях в каждом случае использования вставлять гиперссылку на главную страницу сайта www.prokuratura.org.ua и на страницу размещения соответствующего материала. При любом использовании материалов не допускается изменение оригинального текста. Сокращение или перекомпоновка частей материала допускается, но только в той мере, в какой это не приводит к искажению его смысла. Редакция не несет ответственности за достоверность рекламных объявлений, размещенных на сайте а также за содержание веб-сайтов, на которые даны гиперссылки.

    Контакт: gpu.org@gmail.com

    >